Сайт-портфоліо профілю ЗОШ №6 - Допрофільна підготовка
Вітаю Вас, Гість
П Р О Ф І Л Ь Н Е    Н А В Ч А Н Н Я

ІНДИВІДУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ ЮНОЇ ОСОБИСТОСТІ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
   Профільне навчання найчастіше відбувається у вигляді поглибленого вивчення певних загальноосвітніх дисциплін та залучення додаткових предметів, що визначає збільшення навантаження передусім на інтелектуальну сферу особистості учнів. Тому інтелектуальна готовність виступає чи не як найважливіша серед інших видів особистісної готовності учнів до профільного навчання.
   Це означає, що батьки, вчителі і сам учень мають дбати про актуалізацію і розвиток інтелектуальних здібностей як умови успішності профільного навчання. Мова йде про здатність до уважного і міцного сприймання навчальної інформації, її запам'ятовування, мислительської переробки, тобто аналізу і синтезу, узагальнення і конкретизації, систематизації, індуктивного виводу і дедуктивного використання в процесі постановки і розв'язання різноманітних навчальних, творчих завдань відповідного профілю. Зрозуміло, що учні з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей мають кращі шанси як у виборі профілю навчання, так і успішного його здійснення. Це особливо важливо для інтелектуального, творчо насичених профілів - природничо-наукового, фізико-математичного, хіміко-біологічного, управлінського тощо. Проте, вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь-якого профілю, в навчанні за кожним напрямом профільного і професійного навчання.


ЕДУКАЦІЙНА, ОСВІТНЯ ТА ЖИТТСВА ГОТОВНІСТЬ СТАРШОКЛАСНИКА
  Даний вид особистісної готовності найбільш відомий, доступний і тому найпоширеніший серед педагогів в плані його використання при комплектуванні профільних класів. Сам учень теж не може не усвідомлювати, що рівень його освіченості за певними дисциплінами виступає як найбільш об'єктивна і загальновизнана підстава бути зарахованим до того чи іншого профілю навчання у школі. Проте і тут можливі помилки і спекуляції. Тому слід апелювати до конкретних оцінок за певний, бажано останній період навчання.


РЕФЛЕКСИВНА ГОТОВНІСТЬ УЧНЯ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
   Цей вид особистісної готовності виступає як центральний, оскільки стосується самосвідомості як «ядра» особистості. Роль рефлексивної готовності полягає передусім у тому, що профільне навчання на всіх його етапах реалізується переважно через самостійну активність юної особистості, яка в широкому сенсі і визначається рефлексивна діяльність. Компонентами останньої, за нашими даними, доцільно вважати потребу і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізацію, самоорганізацію, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості саме в контексті профільного навчання. Це означає, що учень має передовсім усвідомити себе суб'єктом профільного навчання, тобто ініціатором, організатором, реалі затором, від якого залежить успіх здійснення такого навчання.
   Не ускладнюючи цього питання, вкажемо на важливість такого компоненту, як самопізнання, яке включає процеси самоаналізу, синтетичного порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, самооцінки відповідності між ними, само прийняття профілю для себе та само програмування своїх дій по вибору і опанування профілю.


ВИМОГИ З БОКУ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДО ОСОБИСТОСТІ СТАРШОКЛАСНИКА
   1. Активізація, інтенсифікація навчальної діяльності, що виявляється у збільшенні навантаження (у деяких ліцеях і гімназіях у 1,5 — 2 рази) на нервову систему учня. Це викликає необхідність враховувати і формувати психофізіологічну готовність учня до профільного навчання.
   2. Збільшення інтелектуального напруження — через необхідність розв'язання значно більшої кількості спеціалізованих, профільних навчальних завдань (з математики, фізики, хімії, біології, економіки тощо), що потребує розвитку відповідної інтелектуальної готовності учня.
    3. Інтенсивне нарощування профільного навчального і продуктивного досвіду — спеціальних знань, умінь, навичок відповідного напрямку, що ставить питання про едукаційну готовність учня.
   4. Підвищення рівня самоорганізації саморегуляції, самостійності у виконанні завдань навчальної діяльності і життєдіяльності, оскільки саме в період профільного навчання у старшій школі стають провідними особистісне, життєве і професійне самовизначення. Тому слід виділити так звану рефлексивну готовність учня до профільного навчання.
   5. Профільне навчання вимагає від учня підвищеної уваги до тих рис характеру, які сприяють успішній напруженій продуктивній діяльності (чесність, працелюбство, акуратність, відповідальність, відданість профілю тощо) чи, навпаки, заважають (лінощі, неорганізованість, неакуратність, неточність, байдужість тощо). Тому доцільно виділяти з- поміж інших видів характерологічну готовність.
   6. Профільне навчання вимагає від учня значної відповідності його потреб, мотивів, інтересів, схильностей, потягів, мотивів-емоцій специфіці профілю і професій, що його складають, тому слід говорити про мотиваційну готовність особистості. При цьому відбувається зміщення спрямованості у майбутнє, активізація процесів прогнозування, програмування, футурологізації діяльності учня.
   7. Профільне навчання, викликане необхідністю спеціалізації учня у спілкуванні, стає більш поглибленим, певною мірою вибірковим. Тому слід виділяти комунікаційну готовність учня до профільного навчання. Вказані вимоги утворюють закінчений загальний перелік і зумовлюють формування в учнів певних видів психологічної готовності особистості. Ці вимоги і види обов'язкові . для кожного учня, хоча їх співвідношення між собою може бути різним.